Cмерть Катерини Гандзюк зірвала завісу, що прикривала прірву системи кругової поруки і бездіяльності правоохоронних органів нашої держави. Думаю, в кожній області знайдеться пара-трійка випадків щодо нападів на активістів чи перешкоджання їх діяльності, які жодним чином не розслідуються і припадають пилом на полицях в адмінбудівлях державних установ серед інших «глухарів». І свої маленькі «регіональні» Луценко і Аваков також є в кожній області, і вони так само намагаються «тримати хорошу міну при поганій грі».

Про це пишуть користувачі у фейсбук Роман Богуславський і Євген Рахімов, потерпілі від стрілянини в центрі Ужгороді.

Нагадаємо, що 18.05.2016 року  на території історичної пам’ятки „Корона“ужгородських  активістів Романа Богуславського і Євгена Рахімова було обстріляно з травматичної зброї депутатом міськради Іваном Волошиним.  Євгена Рахімова було поранено, а Романа Богуславського жорстоко побито.

Як пишуть потерпілі активісти далі: «Не треба далеко ходити за прикладом і в нашому краї. 
Більше 2,5 років пройшло з моменту, коли я та Yevhen Rakhimov зайшли на територію пам’ятки архітектури місцевого значення «Корона», маючи на меті вияснити з яких підстав будова з віковою історією банально руйнується і розбирається на камінчики місцевим гопником. Результат відомий: жодних дозвільних документів до, вогнепальні поранення і тілесні ушкодження в процесі, цілодобова охорона об’єкту і подальше остаточне руйнування будівлі після. 
Більше двох років пройшло з моменту, коли Юрій Луценко, представляючи нового прокурора області Гаврилюка, на запитання Наталії Майстренко і Олега Диби поставив новопризначеному завдання до вересня 2016 року довести кримінальне провадження щодо стрілянини в «Короні» до логічного завершення.
Більше двох років пройшло з моменту проведення останньої слідчої дії. Жодних викликів до слідчого чи звісток про рух справи немає. 
Більше двох років Гаврилюк і його вірний соратник Василенко стрижуть гроші з усіх і вся, абсолютно ігноруючи свої прямі функціональні обов’язки з розкриття та розслідування злочинів. Формула «імпотенція в роботі = захмарні заробітки» тут працює на всі 100 відсотків. 
Більше двох років прес-служба прокуратури гучно повідомляє про затримання чергового хабарника і потім тихо замовчує про перекваліфікацію провадження і здачу його в утиль.
Підсумовуючи написане вище, виникає питання: якщо Гаврилюк і Василенко беруть приклад з загальнонаціональних діячів типу Луценка і Авакова в частині відсутності професійного лібідо, то чого б їм двом не повторити приклад генерального прокурора в частині заяви про відставку? Тут і голосування не потрібне, і вся область радо зустріне від’їзд двох заробітчан з Львівщини. На радостях можна буде навіть окремо дозволити Гаврилюку заїхати в “Контрабас” і попрощатися з коліжанками, за якими, судячи з усього, єдиними він щиро сумуватиме.

Заради справедливості редакція Ужгородської правди хоче відмітити, що 19 вересня 2016 року Закарпатську поліцію очолив Роман Стефанишин, який до цього часу був очільником міської поліції Ужгорода.