Останні новини
Червень 20, 2016 - Закарпатські активісти “штормили” Генеральну прокуратуру України (ВІДЕО)
Червень 5, 2016 - 23-річна невістка прокурора Янка виявилася міліонером!
Травень 26, 2016 - На тітушко-охоронця Закарпатського прокурора подали заяву про злочин до ГПУ!
Травень 22, 2016 - Тітушка Закарпатського прокурора Янка у м. Яремче намагався побити журналістів та активістів (ВІДЕО)
Травень 19, 2016 - В Ужгороді депутат підстрелив громадського діяча і стріляв у іншого депутата
Травень 6, 2016 - Прокуратура Закарпаття “кришує” кримінал ужгородських депутатів та забудовників
Травень 4, 2016 - Новий сайт Ужгородської міської ради коштував 54 тис. грн.
Квітень 22, 2016 - СПИСОК БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА ЯНКА!!
Квітень 11, 2016 - В Ужгороді відбулося загальноміське віче
Березень 30, 2016 - Як бюджет м.Ужгород втратив понад мільйона гривень
Березень 26, 2016 - Контрабанду на Закарпатті “кришує” МВС, СБУ та Прокуратура області!?
Березень 25, 2016 - Приватні вулиці для обраних в Ужгороді
Березень 17, 2016 - Ужгородська міська рада закуповує “золоті” дорожні знаки
Березень 16, 2016 - Як отримати безкоштовні ліки в Ужгороді
Лютий 6, 2016 - Що ти, друже, робив тут, поки я там воював?
Лютий 1, 2016 - Рік по Дебальцеву: кілька історій про вихід з оточення
Лютий 1, 2016 - В Ужгороді горить ТЦ “Україна”
Січень 19, 2016 - Ужгород – “місто-сад”, від якого залишився лише спогад
Січень 6, 2016 - Що робити якщо Ви не отримали субсидію?
Січень 6, 2016 - Депутати вимагали звільнити Анатолія Ковальського з посади директора ЖРЕРУ
Чи може Ужгородський прокурор Кириленко стати кримською Няшою в Закарпатті?

Чи може Ужгородський прокурор Кириленко стати кримською Няшою в Закарпатті?

Народна мудрість говорить: “Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти “

Як отримані прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Дмитром Кириленком кошти вивели на слід керівної верхівки Закарпатських сепаратистських організацій та їх членів, що фігурують в чисельних кримінальних справах; які угоди укладають з сепаратистами місцеві прокурори та як «розвалюються» справи сепаратистів; які акції проводяться сепаратистами в Закарпатті, скільки та хто їм платить за проведення підривної діяльності на території України; що спільного між Гецком, засудженим за сепаратизм московським попом Дмитром Сидором та депутатами Закарпатської облради; чому ліквідована рішенням суду за сепаратизм громадська організація продовжує діяльність за адресою Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород; як друг президента Чехії пропагує сепаратизм на Закарпатті; про які позитивні зрушення в роботі правоохороних органів Закарпаття торочать політичні русини та чи слід очікувати на Закарпатті приходу прокурора «Няші-Кириленка». У пошуках відповідей та нових запитань читайте далі…

Про декларацію 

unnamedПрокурор Кирелнко Д. розпочав свою роботу в органах прокуратури ще в 2006 році goo.gl/DN3Bnv в тому ж 2006 році встиг прийняти участь у виборах як кандидат в депутати Ужгородської міської ради за списком від «ВИБОРЧОГО БЛОКУ ЛАЗАРЕНКА» – колишнього українського прем’єра засудженого судом США за незаконне збагачення goo.gl/f2vMbn, а після поразки на виборах Кириленко Д. можливо пішов у політичне підпілля… В 2014 році перебував на посаді прокурора Перечинського району Закарпатської області.  В 2015 році опинився в кріслі керівника Ужгородської місцевої прокуратури за наслідками конкурсу, на якому серед решти кандидатів Дмитро зайняв восьме місце за результатами тестування на знання законодавства (професійний тест) та на загальні здібності  goo.gl/UpFDWD.

В декларації керівника Ужгородської місцевої прокуратури прокурора Дмитра Павловича Кириленка міститься доволі дивна інформація про те, що якийсь громадянин Цуга Василь Юрійович не будучи його родичем, можливо безкорисно надав йому ще в далекому 2014 році безвідсоткову позичку в сумі 192 655 грн.  goo.gl/oWX3ye, яку не дивлячись на суттєве знецінення національної валюти роками не спішать повертати ні сам Цуга В.Ю. ні прокурор Кириленко Дмитро Павлович (про що свідчать декларації Кириленко за 2014 рік  – goo.gl/LhWcvN, 2015 – goo.gl/o174CU,  2016 – goo.gl/WPcTZe, та уточнена за 2016 – https://goo.gl/2tr8N8 роки). Так, прокурор роками не сплачує жодної копійки як на погашення такої щедрої позики так і відсотків за користування нею, віддає перевагу перед поверненням особистих боргів купівлі розкішного позашляховика https://goo.gl/hjP4Ag.

 Виникає питання: які дійсні мотиви криються за наданням такої щедрої довготривалої позики прокурору та чи не надаються якість інші послуги в рахунок отриманих коштів прокурором, враховуючи значимість та впливовість його посади, адже територіальна юрисдикція Ужгородської місцевої прокуратури поширюється на Великоберезнянський, Ужгородський, Перечинський райони Закарпатської області, міста Ужгород та Чоп, чи не є ця позичка символом якоїсь особливої відданості прокурора?

Як завжди початком пошуку відповідей стає всесвітня Інтернет павутина, що за кожним новим пошуковим запитом надає несподівані відповіді, які щоразу наштовхують на нові запитання, відповіді на які приводять до несподіваних але цілком обґрунтованих висновків:

 Так у відповідях на пошукові запити за прізвищем, ім’ям та по-батькові прокурорського «спонсора», в інтернет мережі Цуга Василь Юрійович згадується як активний учасник та один із керівників так званого русинського руху в Закарпатті, зокрема:

Згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) громадянин Цуга Василь Юрійович (адреса 89000, Закарпатська обл., Великоберезнянський район, село Малий Березний, вул. Центральна, будинок 97) є директором та засновником (учасником) Закарпатського обласного благодійного фонду “Русинська школа» (код юридичної особи 36255000) зареєстрованого за адресою: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, набережна Православна, будинок 21.

За цією ж адресою (набережна Православна, будинок 21), також зареєстровані: Ужгородська міська громадська організація «Ужгородське культурно-освітнє общество імені Александра Духновича» (код юридичної особи 20452968)  та  Обласна спілка громадських організації “НАРОДНА РАДА РУСИНОВ ЗАКАРПАТТЯ” (ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НРРЗ) (код юридичної особи 34747945), керівником якої значиться Жупан Євген Євгенович. Саме цією очолюваною Є. Жупаном організацією разом з Асоціацією “СОЙМ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ” (АСПР) (код юридичної особи 33614482) очолюваною Дмитром Сидором, якого в подальшому було засуджено за сепаратизм, в 2008 році були організовані та проведенні на території Закарпатської області так звані Європейські Конгреси підкарпатських русинів, на яких було проголошено рішення про створення так званої республіки Підкарпатська Русь, керівником уряду якої призначено П. Гецка, а очолювані Жупаном та Сидором організації отримали по 25 місць в уряді цього сепаратисього утворення згідно погоджених списків (всього було заплановано 50 місць) https://goo.gl/57gMtN.

3

З праць більшості дослідників політичного русинства чітко простежується висновок про те, що п. Гецко є як вигідним інструментом відвернення уваги від справжньої «державотворчої» діяльності даних організацій так і рупором їх здобутків та по факту залишається тільки одним з чисельних продуктів діяльності лідерів неорусинства та їх організацій.  Окрім легального «державницького», неорусинський рух має й радикально-войовниче крило (П. Гецко, В. Джуган та інші). Мудрі стратеги відвели йому роль своєрідної підтанцівки, що покликана відвертати увагу громадськості від «державницької» діяльності лідерів неорусинства (Є. Жупана, Д. Сидора, П.-Р. Магочія, В. Падяка та багатьох інших), а також працювати на їхній позитивний імідж (правило доброго та злого слідчого).

За даними того ж Реєстру юридичних осіб засновниками благодійного фонду “Русинська школа» є Цуга Василь Юрійович та Падяк Валерій Іванович. Згідно списку благодійних організації, зареєстрованих головним управлінням юстиції в Закарпатській області (https://goo.gl/DCh6t1), в числі керівників Закарпатського обласного благодійного фонду “Русинська школа” значились Цуга В.Ю., Падяк В.І., “батько” політичного “русинства” Магочі П., та інші. Саме Пола-Роберта Магочі (Павло-Роберт Маґочій) – професор Торонтського університету, якого, крім іншого, звинувачували у співпраці з КДБ та Державною безпекою Чехословаччини,  по праву вважають основоположником Закарпатського сепаратизму та українофобії, “батьком” політичного “русинства” (https://goo.gl/Seb6zF). Більш детально про його діяльність (http://tyzhden.ua/History/153578 ), а також в статті та книзі https://goo.gl/hLzTXA.

А розроблена П.-Р. Магочієм “програма захисту русинів” шляхом тиску міжнародної громадськості на урядові кола України, поглиблення розколу українських громад у сусідніх країнах і створення автономної республіки Підкарпатська Русь до останнього часу обговорюється і доповнюється на світових конгресах русинів ( https://goo.gl/NLACMH).  Саме Магочія було призначено першим керівником так званого Світового конґресу русинів, що по праву  вважається політичним проектом спецслужб колишнього СРСР спрямованим на забезпечення впливу в даному регіоні, головною та фактично єдиною метою якого є досягнення автономії Закарпаття. Те, що П. Р. Маґочій був агентом спецслужб двох держав, також поінформував у 1998  р. в інтерв’ю  газеті  “Независимость”   один  із провідних  аналітиків КДБ СРСР  В. Школьник. Слід зауважити, що під час Всеукраїнського перепису у 2001 році, незважаючи на значні агітаційні зусилля, затрачені русинськими організаціями на те, щоб чимнайбільше закарпатців записувалися русинами, такими себе назвали лише 10100 осіб, що становило менше 1% жителів області, при цьому вдвічі більше осіб (21400) записали себе гуцулами  (українцями – понад мільйон).

 Саме з адреси благодійного фонду “Русинська школа» (код юридичної особи 36255000) зареєстрованого за адресою: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, набережна Православна, будинок 21 і починає розплутуватись клубок хитросплетінь, «неймовірних збігів» та явних фактів існування в Закарпатській області організації,  дійсною метою діяльності якої є явне відверте посягання на територіальну цілісність України, організації, яка тісно взаємодіє з спецслужбами іноземних держав, на шкоду інтересам України, діяльність лідерів якої щоразу залишається поза увагою правоохоронних органів.

 Прокурорська диверсія?

 На фоні задекларованої керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком позички від Цуги В.Ю. яка була отримана ще в далекому 2014, і яку прокурор не поспішає повертати, віддаючи перевагу купівлі дорогого позашляховика, набирає якогось цілком не двоякого змісту коментар іншого засновника ГО «Русинська школа» політичного русина В. Падяка з приводу роботи Закарпатських правоохоронних органів:  «У цьому напрямку є перші позитивні зрушення. Так, українська Служба безпеки, у своїх заявах, віднедавна стала чітко відмежовувати дії «російських спецслужб» від русинського  національного руху. Принаймні, в заявах СБУ щодо нейтралізації «сепаратистів», які мали наміри на кшталт «ДНР» та «ЛНР» проголосити «народну республіку Підкарпатську Русь», повністю щезло раніше часто вживане означення «русинський». Також кидається в очі нове, більш об’єктивне тлумачення даної проблеми у прокуратурі Закарпатської області, яка публічно наголосила, що «русини… не підтримують ідей сепаратизму» чи що «більшість русинських організацій не підтримує ідей сепаратизму» тощо» https://goo.gl/vbKbL4 .

У тому ж 2014 році Закарпатську область просто почало лихоманити від всіляких проявів сепаратизму, в тому числі, від різних акцій з вимогами автономії. Так, голова СБУ в Закарпатській області Олег Володимирович Воєводін в наданому ним інтерв’ю  оголосив шокуючі цифри по Закарпатській області, а саме, що впродовж 2014-го – початку 2017 року слідчим відділом Управління було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про 28 кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.  Впродовж 2016-го – початку 2017 року Управління оголосило понад 40 офіційних застережень місцевим мешканцям!!! https://goo.gl/6Xu9L2. Це при тому, що до 2014 року згідно Єдиного державного реєстру судових рішень судах Закарпатської області по суті розглядалась фактично єдина справа по акту сепаратизму, що мав місце в 2008 році – проголошення республіки Підкарпатська Русь, вироком у якій було засуджено згаданого вище Д. Сидора. www.reyestr.court.gov.ua/Review/27192057  Дана справа виявилась єдиною кримінальною справою, яку вдалось відшукати в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/ , що розглядалась в судах Закарпатської області по суті пред’явленого обвинувачення в період до 2014 року. За  пошуковими запитами по обвинуваченню в злочинах проти національної безпеки України, що визначені статтями 109, 110,  110-2 і 111 Кримінального кодексу України (так званого сепаратизму) інших справ за період до 2014 р. знайти просто не вдалось, на відміну від періоду після 2014 року.

Безперечно після завершення процедури досудового слідства та передачі справи до суду, всі «бразди» управління такими кримінальними справами передаються від СБУ до прокуратури і тут починаються дива, які можливо і мав на увазі засновник згаданої вище ГО «Русинська школа», промовляючи слова «У цьому напрямку є перші позитивні зрушення». Аналіз судових рішень у справах сепаратистів Закарпаття наштовхує на думку сприяння прокурорами в уникненні від реального покарання обинувачених у вчиненні злочинів проти національної безпеки України, зокрема:

4

Можливо з метою забезпечення умовного засудження, для введення в оману судді під час прийняття рішення, до суду було подано матеріали з відомостями про те, що обвинувачений – командувач «русинської народної армії» Сверлович В. раніше не судимий. Наслідком цього є те, що судом прийнято рішення про умовне засудження, яке не оскаржувалось прокурором. Вже через кілька днів після проголошення вироку засуджений за сепаратизм та відбуваючий умовне засудження безперешкодно залишив територію України пройшовши при цьому процедуру паспортного контролю та продовжив вчинення злочинних дій проти основ національної безпеки України за кордоном.

Так, в 2014 році на розгляд до суду потрапляє кримінальна справа № 308/8797/14-к, у кримінальному провадженні № 22014070000000048, розгляд якої завершується Вироком від 31.07.2014 року  про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим у вчиненні злочину за ч.2 ст.109 КК України – дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (як значиться у вироку раніше не судимого) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40121741 . Прокурором було укладено угоду з обвинуваченим – командувачем «русинської народної армії» Сверловичем  Владиславом Юрійовичем, жителем с. Дубриничі, Перечинського району Закарпатської області, – встановленого слідством активістом русинських організацій Закарпаття, зокрема, голови Ужгородського громадського об’єднання «Русинська Родина» та членом вже згаданих вище Закарпатської обласної організації «Общество Подкарпатських Русинов» і «Сойма Подкарпатських Русинів».  За неймовірним збігом саме в цей період в 2014 році Прокурором Перечинського району був Дмиторо Кириленко , який  в 2014 році одержав значну суму позички від Цуги В.Ю. вказану в декларації . Слідством було встановлено, що обвинувачений відкрито та цілеспрямовано закликав вчинити дії, направлені на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу, шляхом позбавлення владних повноважень, у спосіб не передбачений Конституцією та законами України, із застосуванням насильства та збройного опору, в т.ч. за участі незаконних збройних формувань, легітимних органів державної влади України, відсторонення їх від виконання владних повноважень та захоплення державної влади, шляхом ігнорування та непідкорення легітимним органам державної влади України та присвоєння функцій органів державної влади, незаконними організаціями, зокрема так званими «русинською народною армією», «народною армією Закарпаття» та «народним трибуналом республіки Подкарпатська русь», а також розповсюдив матеріали із закликами до вчинення таких дій, шляхом їх розміщення в Інтернеті в соціальній мережі «Фейсбук» на своїй публічній сторінці). Судом встановлено, що винність обвинуваченого доведена і його дії за ч.2 ст.109 КК України як публічні заклики до насильницької зміни і повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, кваліфіковано вірно. Суд вирішив призначити вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 01 липня 2014 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні та підозрюваним, а саме – звільнити засудженого Сверловича В. від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки, а саме: періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Після такого «суворого» вироку засуджений під час умовного відбування покарання без будь-яких проблем уже 07.08.2014 року проходить паспортний контроль та виїжджає за межі території України через пункт пропуску «Ужгород» Чопського прикордонного загону. Виїхавши на територію Словаччини,  в подальшому опинився на території Російської Федерації, де не тільки продовжив вчиняти злочини проти основ національної безпеки України та проти авторитету органів державної влади України, а й скоїв нові, передбачені ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 338 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та наруга над державними символами), вчинення яких продовжує як і попередні через висвітлювання на тій же публічній сторінці «Владислав Сверлович» у соціально-орієнтованій мережі «Фейсбук» (www.facebook.com/vladislav.sverlovich ). Будь-яких клопотань прокуратури про обмеження діяльності даного інтернет ресурсу в реєстрі судових рішень виявлено не було.

Як наслідок вже нова кримінальна справа № 22015070000000125 від 07.12.2015 р.  та судова справа 308/1606/17  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65150800), в якій вже виявляється, що раніше не судимий Сверлович Владислав Юрійович таки вже був раніше неодноразово засудженим, а саме: 24.09.1992 року Хмельницьким міським судом за вчинення розбою, тобто злочину, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції Закону 1960 року), 22.04.2010 року, Ужгородським міськрайонним судом за вчинення незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Слід зазначити, що очолювана В. Сверловичем громадська організація «Русинська родина» також згадуєтсья в матеріалах кримінальної справи П. Гецка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58566808 .  В ухвалі суду у справі № 308/6140/16-к від 23.06.2016, зокрема, зазначено: «У документі «План конкретных мероприятий по продвижению федерального статуса Закарпатской области Украины», реалізація якого планувалася на липень-жовтень 2014 року, передбачалося, зокрема, – активізувати діяльність організації «Русинська Родина» – лівого крила русинської общини, збільшивши її чисельність до 1000 чол.; створити 10 осередків в більшості районів Закарпаття (в Ужгороді, Мукачеві, Хусті – по 100 чол., в районах – по 50-70 чол.); на базі осередків сформувати 4 мобільні групи для проведення акцій «острого характера»; провести закрите зібрання керівників «Русинської Родини», осередків та мобільних груп; провести до кінця 2014 року на території Закарпаття 5-6 секретних тренувань та зборів для членів мобільних груп та активістів «Русинської Родини» (по 20-25 чол.); проведення щомісячно по 5-6 гострих акцій протесту проти політики київських та місцевих властей (підпали, розклеювання листівок, нанесення шкоди військовому майну та техніці, публічні акції насильства проти представників «Правого сектору») – починаючи з 15 вересня».

Будь-яких матеріалів щодо звернення прокурора про припинення діяльності ГО «Русинської Родини» очолюваної В. Сверловичем не виявлено.

Як в даній кримінальній справі місцевий прокурор дійшов висновку про відсутність завданої шкоди інтересам України залишається тільки здогадуватись.

Інтернет ресурс, з якого було вчинено та продовжують вчинятись злочинні дії проти національної безпеки України https://www.facebook.com/vladislav.sverlovich , продовжує відкрито діяти, очевидно жодних належних заходів на блокування даного ресурсу прокурором вжито не було.

Слід зауважити, що заяви так званого «командувача русинської народної армії» Сверловича про наявність зброї для озброєння «Русинскької армії»,  можливо ,  не є безпідставними, адже саме в Перечинському та межуючому з ним В.Березнянському  районі, що підпадають під юрисдикцію Ужгородської місцевої прокуратури під керівництвом Дмитра Кириленка , очевидно є наявна значна концентрації військової зброї, про що свідчать чисельні випадками вилучення боєприпасів (патронів з бронебійно-запалювальними, трасуючими та звичайними кулями військового взірця калібру 8х57 мм, 7,65 мм, 7,62х39 мм, 6,35 мм; 5,6 мм, 5,45 мм, призначених для стрільби із самозарядного карабіна (СКС), автоматів (АК, АКМ, АКМС), ручних кулеметів (РПК, РПКС), піхотної гвинтівки «мод.1888», «мод.98», пістолетів, револьверів,  гранат РГД-5 та Ф1, постріл ВОГ для підствольних гранатометів ГП-25),  що вилучались також під час обшуків чисельних нарколабораторій та «зберігачів зілля» (згідно Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua ). В цих районах відкрито діють озброєні організовані угрупування, про  що згадується в ЗМІ (https://goo.gl/WXzDVU). Складається враження, що регіон став фактично центром нарковиробництва, продукція якого доходить аж до Києва, а покарання за злочинну діяльність на території юрисдикції Ужгородської місцевої прокуратури звелось до укладення угод з прокурорами та сплати штрафу з умовним відбуванням покарання … http://uzpravda.org/uzhgorodskiy-prokuror-kirilenko-yak-faktor-rozpovsyudzhennya-narkomaniyi/.   Судячи з чисельних коментарів до статей правоохоронців місцеві мешканці вже відверто називають подільниками злочинних банд (https://goo.gl/ctZU18). Певно вже давно можна рахувати в тисячах кількість звернень місцевих мешканців до правоохоронців, які було «замнуто» та «забуто» як звичайні звернення, а не заяви про злочини … Очевидно, наслідком такої діяльності правоохоронців є соціальна напруженість та дестабілізація ситуації в регіоні, що веде до підриву авторитету влади та держави не менше ніж проведення проплачених мітингів, про які мова йтиме нижче.

 Допомогли з «візами»?

 Фактично в усіх кримінальних справах їх ключові фігуранти – так звані діячі політичного русинства – змогли безперешкодно залишити територію України до моменту оголошення їм підозри, що дає підстави для виникнення думки про умисне сприяння правоохоронними органами у забезпеченні   такої можливості для  уникнення покарання.

 20.02.2014 року розшукуваний так званий голова уряду республіки Підкарпатська Русь Петро Гецко, один з активістів асоціації русинських організацій Закарпаття « Сойм підкарпатських русинів», відкрито пропагуючий ідеї сепаратизму на території Закарпатської області, починаючи з 2008 року без будь-яких проблем зміг виїхати до Російської Федерації через пункт пропуску «Конотоп» у пасажирському потязі № 16 сполученням «Ужгород-Москва», після чого в Україну не повертався (Ухвала суду по судовій справі П. Гецка  № 308/6140/16-к  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58566808 ) Описані в цій ухвалі події збігаються з подіями практично всіх кримінальних проваджень, які згадуються в цій статті, проте до суду матеріали по іншим фігурантам подаються як окремі кримінальні справи, наслідком чого вони розглядаються або вже розглянуті судом як окремі не пов’язані між собою справи, що слідує зі змісту рішень прийнятих судом під час їх розгляду.

5

Інтернет ресурси, з яких П. Гецком було вчинено та продовжують вчинятись злочинні дії проти національної безпеки України (https://www.facebook.com/petro.getsko, https://getsko-p.livejournal.com/, https://www.facebook.com/rusmatica/, http://rusmatica.org/ …)  продовжують відкрито діяти. Очевидно, жодних належних заходів на блокування цих ресурсів прокурором вжито не було.

Як не дивно, але навіть Громадська організація «Зайнятість» (код юридичної особи 22074358) директором якої значиться  П. Гецком продовжує свою діяльність в місті Ужгород. Свого часу даною організацією разом з Громадською Організацією Закарпатське товариство імені Кирила і Мефодія (код юридичної особи 22115206) очолюваною з засудженим за сепаратизм московським попом Д. Сидором за адресою м. Ужгород, набережна Православна, 20 було засновано Агество “РУСИНІНФОРМ”  (код юридичної особи 31072178) котре згодом припинило свою діяльність. За адресою набережна Православна, 20 також зареєстровано Закарпатське обласне об’єднання громадян «Крайове товариство подкарпатських русинів» (код юридичної особи 26464122) телефонний номер якого 3-41-71 збігається з телефонним номером Закарпатської обласної організації твоариства «Знання» (код юридичної особи 02923387).

 6

Як було вище зазначено, 07.08.2014 року згадуваний вище так званий представитель «русинської Народної Армії» Сверлович Владислав,  представник русинських організацій Закарпаття, голова Ужгородського громадського об’єднання «Русинська Родина» та член вже згаданих вище Закарпатської обласної організації «Общество Подкарпатських Русинов» і «Сойма Подкарпатських Русинів», під час умовного відбування покарання за сепаратизм безперешкодно  вибув за межі України через пункт пропуску «Ужгород» http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65150800 . Обвинувачений в кримінальних розслідуваннях №22014070000000048 (визнаний виним, вироком суду) та № 22015070000000125,  судові кримінальні справи № 308/8797/14-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40121741 № 308/1606/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65150800 .

Інтернет ресурс, з якого було вчинено та  продовжують вчинятись злочинні дії проти національної безпеки України https://www.facebook.com/vladislav.sverlovich  продовжує відкрито діяти, очевидно жодних належних заходів на блокування даного ресурсу прокурором вжито не було.

10.10.2014 року фігурант іншої кримінальної справи громадянин України Цімбота Василь Васильович, що як стверджується слідством надав допомогу представнику іноземної організації у підготовці громадян України до проведення підривної діяльності проти України, які отримали злочинне завдання організувати в Закарпатській області мітинги на шкоду територіальній цілісності і недоторканності України із закликами до зміни адміністративно-територіального устрою України шляхом відокремлення Закарпатської області від України та створення Республіки Підкарпатська Русь, виїхав за межі території України в Російську Федерацію через пункт пропуску «Бачівськ» (Сумська область), після цього на територію України не повертався. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61246659.

Фігурант кримінальних розслідувань № 22016070000000017 та № 22016070000000014, 22016070000000042 судових кримінальних справ № 308/3667/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66409999, 308/2289/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69738743, 308/5641/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61246659,  308/8551/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59804325, 308/5641/16-к  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58090389, ), обставини яких переплітаються з обставинами описаними викладеними в  ухвалі по справі П. Гецка  № 308/6140/16-к  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58566808.

Окремо в цьому списку слід відмітити Василя Джугана, уродженця с. Новоселиця Тячівського району, який  позиціонує себе «міністром закордонних справ» у т. зв. уряді П. Гецка республіки Підкарпатська Русь .  Згідно змісту судових ухвал, слідством встановлено, що В. Джуган очолюючи Світовий конгрес Підкарпатських Русинів для вчинення протиправних дій на шкоду інтересам України  взагалі відкрито пропагував ідеї сепаратизму, а також за сприяння та фінансової підтримки російської сторони в 2014 -2015 роках організовував антиукраїнські акції автономістського характеру в Румунії, Чехії та Польщі, які широко висвітлювались російськими ЗМІ. Джуганом зареєстровано  у Чехії організацію «Світова рада підкарпатських русинів», співкерівником якої є сам П. Гецко, а також дружина, дочка та зять Джугана, зареєстрована як «Світова рада підкарпатських русинів» (Код: 265 63 835;  вул. Масарика 19, Дашіце, Чеська республіка). Вперше Закарпаття дізналося про Джугана зі списку самопроголошених  урядовців «республіки Підкарпатська Русь», який було оприлюднено ще в далекому 2008 році.

7

В інтернет мережі можна легко знайти згадки про Василя Джугана  як одного із найбагатших людей Чехії, так і його заяви на русинському “світовому” конгресі, що “єдиний, хто подав нам руку допомоги, була Росія, вона співчуває з нами” і додав, що найкращий вихід як уникнути переслідувань з боку українців, є “створити окрему державу – Підкарпатську Русь зі своїм самоврядуванням і відокремитися від України”!!!. Зараз тячівський сепаратист  займає в сепаратистському русі Закарпаття посаду голови “Всесвітнього конгресу Підкарпатських Русинів” і відповідає за поширення русинського сепаратизму на території Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії та Угорщини, налагоджує співпрацю з промосковськими організаціями на цих територіях (для прикладу угорський Йоббік). За припущеннями деяких аналітиків та політологів Чехії  Джуган є чинним генералом ФСБ. З початку революції гідності в Україні Джуган неодноразово влаштовував антиукраїнські акції в Празі, Брно, Будапешті, Варшаві, Кракові, Братіславі та Бухаресті. Публічно називає “ДНР” та “ЛНР” борцями за свободу та підтримує анексію Криму Росією. Часто їздить до столиці Росії, де проводить різноманітні зустрічі з одіозними антиукраїнськими політиками на зразок Володимира Жириновського, Олега Царьова та іншими маріонетками Кремля (https://goo.gl/1SGXQN).

9

Як не дивно, але Джуган , як і багато інших осіб згадуваних в цій статті, є давнім близьким другом відомого своїми обурливими  по відношенню до України заявами стосовно Криму президента Чехії Мілоша Земана https://goo.gl/adMDHX.  До речі заяви президента Чехії прозвучали після організації Джуганом вояжів чеських депутатів до Закарпаття.

У серпні 2014 року  в Будапешті, де пройшов русинсько-угорський конгрес, русинську делегацію  очолював В. Джуган. Акцентом цього збіговиська стало питання створення русинсько-угорського координаційного центру. По завершенню роботи конгресу створили картинку для російських ЗМІ, провівши антиукраїнську акцію біля посольства України в Будапешті. Тут були використані підготовлені московськими кураторами гасла: «Не допустить геноцида венгров и русинов в Закарпатье», «За венгерско-русинскую автономию в Закарпатье», «Признать итоги референдума 1991 года в Закарпатье», «За мирное разрешение украинского кризиса в Донецкой и Луганской народной республике». http://groza-news.com.ua/?p=8824

T

У 2014 році  на своїй соціальній сторінці для інформаційної підтримки країни агресора В. Джуган навіть розміщував «Открытое обращение к президенту Росийськой Федерации Владимиру Владимировичу Путину» від імені так званого «прем’єр-міністра Республіки Підкарпатська Русь» Петра Гецка, яке міститься в публікації під назвою «Республика Подкарпатская Русь не желает оставаться в составе нацисткой Украины». Останнє було опубліковане на російському інформаційному ресурсі «Ruspravda.info».

Василь Джуган – уродженець Закарпаття, тимчасово проживає в Чехії. Ця особа підтримує відділення Закарпаття від України, є прихильником незаконної організації “Підкарпатська Русь”, підтримує терористичні організації Донбасу “ДНР” і “ЛНР”, а також через мережу інтернет поширює українофобську інформацію.  https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=856662124352498&id=736151693070209

Згідно повідомлень ЗМІ, в 2015 році під час візиту на Закарпаття прокремлівського сенатора з Чехії Томіо Окамури, з ним був помічений прихильник і пропагандист терористичних ДНР та ЛНР із Закарпаття Василь Джуган. Під час так званого конгресу у м. Сваляві з боку представників СБУ йому було оголошено про підозру у сепаратизмі http://groza-news.com.ua/?p=2081. Чому не був затриманий Джуган під час оголошення йому підозри та куди поділась дана кримінальна справа, підозра в якій була йому оголошена, залишається тільки здогадуватись…

Потім стверджувалось, що у м. Свалява 5 грудня 2015 року, на так званому «русинському конгресі»  Джугану В. було вручено від СБУ попередження а не підозра!!! https://goo.gl/5CRoqP . Також попередження було вручено Михайлу Тяску – заступнику В. Джугана  по роботі так званого «Всесвітнього конгресу підкарпатських русинів» та, по сумісництву, його зятю, жителю Тячівського села Новоселиця . Отримавши з рук Президента Чехії Земана паспорт громадянина цієї держави Тяско вже у відкриту, на власній сторінці «Фейсбук» (https://www.facebook.com/mihajlo.tasko), передруковує матеріали відверто антиукраїнського змісту, підтримуючи військову агресію Росії по відношенню до нашої держави  http://groza-news.com.ua/?p=8824 .

Відео цих подій за посиланням https://youtu.be/eNg5D_93xfg

Зрештою було поінформовано, що насправді офіційний представник Управління СБУ в Закарпатській області повідомив у м. Свалява 5 грудня 2015 року  про виклик у якості свідків керівників «Світового конгресу підкарпатських русинів» громадян України В. Джугана та М. Тяска, які тривалий час мешкають у Чехії. Про це повідомив керівник Закарпатського СБУ Олег Володимирович Воєводін https://ua-reporter.com/node/92786

Якось дивним чином інтерес прокурорів до В. Джугана згас як ,очевидно, «згасла» в суді кримінальна справа Василя Джугана http://groza-news.com.ua/?p=8824 . Чи не його багаті статки її «заглушили»?

Також з Джуганом, судячи з опублікованих в ЗМІ матеріалів, бажають поспілкуватись правоохоронці із Одеси в рамках кримінального провадження № 22014160000000221 стосовно окремих епізодів діяльності так званих ДНР та ЛНР.

Слід зауважити, що співробітниками СБУ в Одеській області оголошено в розшук  громадянина України Джугана Михайла Петровича 30.04.1974 року народження, як бойовика НВФ, зареєстрованого за адресою: Закарпатская обл., Тячевский р-н, с. Лопухово, вул. Калініна 33, за звинуваченням у вчиненні злочинів  визначених частиною 2 та 4 статті 258 (терористичний акт вчинений організованою групою, що призвів до загибелі людей) Кримінального Кодексу України. https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=51323248.   Чи не про родича того самого Василя Джугана йде мова?

Василь Джуган є фігурантом кримінальної справи 22014070000000024 від 20.03.2014 р.!!! судова кримінальна справа № 308/1877/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65570659 . Також, діяльність Василя Джугана доволі широко висвітлена в інтернеті та нерозривно переплітається з лідерами русинського руху на Закарпатті, а також кримінальною справою Гецка № 308/6140/16-к  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58566808.

Інтернет ресурси В. Джугана, з яких було відверто вчинено та продовжують вчинятись злочинні дії проти національної безпеки України (Vasyl Dzhuhan https://www.facebook.com/vasyl.dzhuhan   Михайлом Тяско https://www.facebook.com/mihajlo.tasko, продовжують відкрито діяти, очевидно жодних належних заходів на блокування даного ресурсу прокурором вжито не було.

Напевне аналогічним чином зміг без будь-яких проблем залишити територію України громадянин Російської Федерації Кондяков Олександр Володимирович 15.10.1948 року народження, звинувачений за  ч. 2 ст. 110 КК України (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) та ч.3 ст.110-2 КК України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Він згадується в інтернет мережі як лідер Великої ложи масонів в РФ під назвою «Ceвepнoe cияниe», де іменується як «Великий секретар» http://www.compromat.ru/page_34800.htm .   Якщо вірити публікаціям ЗМІ, то можна дізнатись, що він у свій час керував резедентурою КГБ в Англії, служив в ГРУ, являється спецпредставником Кремля та інше.  Найбільше його згадують як директора  PR-агентства “Новоком”, що приймало участь в різних виборчих компаніях по Росії та на території пострадянського простору, в тому числі він був учасником передвиборчого штабу уже бувшого президента Молдавії Володимира Вороніна. Якою була дійсна мета візиту та завдання Кондякова на території Закарпаття залишається тільки здогадуватись    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66132162.

 Відверто шокує позиція прокуратури в судах на стадії слідства та судового розгляду. Прокурори досить часто не зявляються на судові засідання, укладають угоди з винними, які продовжують вчиняти нові злочини; клопочуть про звільнення підозрюваних від кримінальної відповідальності; до суду подаються клопотання оформлені з істотними недоліками, тощо.  Вказане наштовхує на думку про умисне «розвалювання» справ в суді та здійснення відвертого перешкоджання слідчим СБУ у розслідуванні злочинів проти національної безпеки України. 

Кримінальний процесуальний кодекс України фактично наділяє прокурора ключовими функціями під час всього досудового  слідства у справі, а Закон України «Про прокуратуру» визначає представництво інтересів держави в суді одним із головних завдань прокуратури. Як не дивно у кримінальних справах про злочини проти національної безпеки часто-густо прокурори настільки зайняті, що не встигають відвідати судові засідання, до суду подаються матеріали, що містять суттєві недоліки, на яких наголошують судді та, як наслідок, суди відмовляють в задоволенні клопотань слідчих…

 Доволі дивною є позиція прокурора у кримінальному провадженні №22014070000000024 , очевидно , стосовно зазначеного вище  Василя Джугана, який позиціонує себе «міністром закордонних справ» у так званому уряді П. Гецка республіки Підкарпатська Русь та очолює Світовий конгрес Підкарпатських Русинів, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.109, ч. 2 ст.110, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15 та ч.3 ст.190 КК України, в якому встановлюються обставини вчинення змови про вчинення дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, публічних закликів і розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаних з розпалюванням національної ворожнечі, вчинення дій, спрямованих на нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України у формі надання представникам іноземних організацій допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, стосовно наступного:

24 березня 2017 року прокурор, не з’явився на судове засідання в Ужгородський міськрайонний суд у судовій справі № 308/1877/17, в ході якого суд встановив, що  погоджене прокурором клопотання, що надійшло до суду про арешт тимчасово вилученого в ході обшуку по місцю проживання майна, не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України. Як наслідок суд ухвалив повернути прокурору клопотання у кримінальному провадженні № 22014070000000024 про арешт тимчасово вилученого в ході обшуку по місцю проживання майна , встановивши строк в сімдесят дві години з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65570512

29 березня 2017 року  прокурор також не прийняв участі в судовому розгляді справи № 308/1877/17 щодо розгляду повторно поданого клопотання, яке було повернутого судом прокурору для усунення недоліків про арешт тимчасово вилученого в ході обшуку по місцю проживання майна  у кримінальному провадженні № 22014070000000024. Чи не сподівався прокурор, що і це клопотання суд відхилить, наслідком чого мине строк для звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлено під час обшуку, та ці докази в кримінальному провадженні буде втрачено? http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65570659

Згідно змісту зазначеної ухвали в ході слідства в кримінальній справі встановлено: «… відповідно до повідомлення оперативного підрозділу, 8 серпня 2014 року в м. Будапешт (Угорщина), з ініціативи та фінансового сприяння РФ відбувся т.зв. русинсько-угорський конгрес. Очолював русинську делегацію ОСОБА_2 (очевидно Джуган В.). Серед основних питань, які виносились на обговорення учасників заходу: створення русинсько-угорського координаційного центру, припинення мобілізації для участі в АТО русинів та представників угорської меншини краю, а також інші питання. По завершенню конгресу його учасники провели антиукраїнську акцію біля посольства України в м. Будапешт під диктованими російськими координаторами гаслами: «Не допустить геноцида венгров и русинов в Закарпатье», «За венгерско-русинскую автономию в Закарпатье», «Признать итоги референдума 1991 года в Закарпатье» «За мирное разрешение украинского кризиса в Донецкой и Луганской народной республике». Встановлено, що у рамках комплексної реалізації заходів з дестабілізації ситуації в Україні, російською стороною було виділено на проведення акції протесту в м. Будапешт сума в розмірі 25 тис. доларів США. За сприяння представників РФ до участі в протесті були залучені представники та прихильники угорської праворадикальної партії «Йоббік». Окрім цього, напередодні проведення заходів у м. Будапешт, з представником РФ узгоджувались як власне регламент Конгресу, так і зміст «Обращения к мировому сообществу». За результатами вказаних акцій в російських ЗМІ розміщено ряд антиукраїнських сюжетів, серед розміщених –  стаття та відеосюжет від 9 серпня 2014 року під назвою «Украинские венгры не хотят воевать под Донецком» на сайті «Вести.Ru» (www.vesti.ru).

За сприяння та фінансової підтримки російської сторони в 2014 -2015 роках ОСОБА_2 (очевидно Джуганом В.) організовувались подібні антиукраїнські акції автономістського характеру в Румунії, Чехії та Польщі, які широко висвітлювались російськими ЗМІ

В грудні 2015 року з ініціативи РФ, з метою дискредитації України на міжнародній арені шляхом винесення русинського питання як проблемного на розгляд Європарламенту, прийняття вказаною інституцією негативної резолюції стосовно нашої держави, ОСОБА_2 (очевидно мова йде про Джугана В. та проведений ним Конгрес в м. Свалява) був організатором візиту в регіон групи проросійських євродепутатів від Чеської Республіки, на яких покладалось завдання «вивчення ситуації в русинському середовищі краю».

Одночасно з цим, ОСОБА_2 (очевидно Джуган В.) відкрито висловлює підтримку військовій агресії РФ стосовно України, поширює в мережі Інтернет матеріали із закликами про необхідність реалізації РФ військової кампанії в Закарпатській області. Зокрема, 25.11.2016 року о 7 год. 11 хв. в соціальній мережі «Фейсбук» користувачем «Vasil Dzhuhan» розміщено звернення під назвою «Открытое обращение к президенту Росийськой Федерации Владимиру Владимировичу Путину» від імені так званого «прем’єр-міністра Республіки Підкарпатська Русь» ОСОБА_3 (очевидно Гецка П.), яке міститься в публікації під назвою «Республика Подкарпатская Русь не желает оставаться в составе нацисткой Украины», опублікованої на російському інформаційному ресурсі «Ruspravda.info» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3. Текст звернення містить заклики «произвести миротворческую операцию, на краткий период – и возобновления досоветского статуса Республики Подкарпатская Русь».

Крім цього, відомо, що протягом 2015-2016 років ОСОБА_2 (очевидно Джуган В.) брав участь в ініційованих російськими спецслужбами публічних заходах. Зокрема, востаннє фіксувалась його участь 3.11.2016 року в «10-й ассамблее русского мира», який проходив у м. Москва. Згідно встановлених в ході слідства обставин, вказаний захід був використаний спецслужбами РФ для координації діяльності в інтересах РФ підконтрольних структур та осіб у країнах пострадянського простору та ЄС. Зафіксовані контакти ОСОБА_2 з лідерами т.зв. ДНР. Дані обставини, а також інші матеріали розслідування в їх сукупності свідчать про можливу причетність гр. ОСОБА_2 (очевидно Джугана В.) до злочинів, які досліджуються в рамках даного кримінального провадження, а саме до цілеспрямованого та систематичного залучення ОСОБА_2 (очевидно Джугана В.) певними державними та позаурядовими структурами РФ до підривної діяльності проти України на шкоду її територіальної цілісності та недоторканості».

Як не дивно, будь-які відомості про оголошення в розшук як на території України так і в міждержавний В. Джугана виявити в інтернет мережі не вдалось, не говорячи вже про оголошення йому підозри. Очевидно, що він і надалі продовжує без будь-яких проблем подорожувати країнами… Чи не став відкрито пропагуючий ідеї сепаратизму В. Джуган, якого називають одним із найбагатших людей в Чехії , «позичкодавцем» для якогось прокурора?

Забув чи «забив»?

 Крім випадку підроблення поданих до суд в 2014 р. матеріалів про відсутність судимості також виникають питання до прокурора у кримінальному провадженні №22015070000000125 раніше неодноразово засудженого жителя Перечинського району Закарпатської області Сверловича Владислава Юрійовича 04.01.1975 року народження , встановленого слідством активіста русинських організацій Закарпаття, голови Ужгородського громадського об’єднання «Русинська Родина» та члена вже згаданих вище Закарпатської обласної організації «Общество Подкарпатських Русинов» і «Сойма Подкарпатських Русинів», так званого командувача «русинської народної армії» підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 358 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та наруга над державними символами), стосовно наступного:

24 березня 2017 року прокурор був відсутнім під час розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Судом в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69677320

Як зазначалось вище, даний «діяч» безперешкодно залишив територію України під час умовного  відбування покарання за скоєний раніше аналогічний злочин (де клопотання про зміну виду покарання з умовного?), а інтернет ресурс, з якого було вчинено та про продовжують вчинятись злочинні дії проти національної безпеки України https://www.facebook.com/vladislav.sverlovich   продовжує відкрито діяти. Очевидно, що жодних належних заходів для блокування даного інтернет ресурсу прокурором вжито не було.

 Кращий прокурорський спосіб боротьби з проявами сепаратизму в Закарпатті – це закриття кримінальних справ та укладення угод з сепаратистами

 М’яко кажучи, дивною є позиція прокуратури в кримінальній справі №22016070000000014 та виділеній з неї №22016070000000017 та №22016070000000042  по факту вчинення злочинів визначених ч.2 ст.110, ч.1 ст.111  (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та наруга над державними державна зрада) судові справи № 308/2857/16-к, 308/5641/16-к, 308/3667/17, 308/2289/17, 308/8551/16-к, 308/6246/16-к, судовими рішеннями в яких встановлено: «…в період з 19.04.2015 року по 24.04.2015 року ОСОБА_2, перебуваючи у м. Москва (ОСОБА_3 Федерація), з ініціативи свого земляка та знайомого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, познайомився з громадянином ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_5, який, являючись керівником Міжнародної Консалтингової Корпорації (керівник – колишній офіцер спецслужб РФ),  що використовується спецслужбами ОСОБА_3 Федерації, як структура прикриття для здійснення розвідувально-підривної діяльності проти України, під час зустрічі 03.05.2015 р. запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за матеріальну винагороду, приєднатися до плану по відокремленню Закарпатської області від України шляхом надання допомоги в організації та проведенні акцій протесту на Закарпатті. Передбачалось також підшуковувати осіб з числа заробітчан – вихідців із Закарпатської області – для залучення їх до діяльності по організації та проведенню на території Закарпатської області акцій протесту проти діючої влади в Україні, в тому числі, під гаслами відокремлення Закарпаття від України.

    З цією метою виконавцям було надано аркуш паперу з переліком заходів, які повинні були виконати у ході перебування на Закарпатті, в рамках проведення акції протесту в м. Хуст, а саме: необхідну кількість осіб для участі в акції (від 40 осіб і більше), зміст лозунгів, форма доповіді в РФ про виконану роботу тощо.

      Пропозиція була прийнята, після чого прибувши на територію Закарпатської області 14.07.2015 року ОСОБА_6, на виконання спільної домовленості з ОСОБА_2, зустрівся з ОСОБА_5 в одному з кафе м.Москва (РФ), де отримав від останнього завдання організувати в м. Хуст Закарпатської області мітинг під гаслами про «надання Закарпаттю автономії», «визнання русинів, як окремої нації» та «створення незалежної держави Підкарпатська Русь», та грошові кошти в сумі 5 тис. доларів США в якості авансу за проведення мітингу та обіцяно виплатити їм ще 5 тис. доларів США та компенсувати 2 тис. доларів США транспортних витрат.

      06.08.2015 було організовано та проведено в м. Хуст по вул. Духновича поблизу магазину «Вопак» акцію протесту, у рамках якої було засуджено соціально-економічну політику керівництва держави Україна. Після проведення мітингу, на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 передав через електронну пошту звіт про організовану ним акцію із фотознімками та відзнятим відеоматеріалом, які 07.08.2015 були розміщені та поширені в мережі Інтернет на російських веб-ресурсах та сайтах проросійської спрямованості.

        Таким чином, своїми умисними діями при вищевикладених обставинах ОСОБА_2 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а також сприяння вчиненню громадянином РФ умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочини, передбачені ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) та ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014).

          Вина ОСОБА_2 (очевидно Цімбота Василь Васильович) підтверджується показами підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5, показами свідків та іншими фактичними даними, зібраними в ході досудового розслідування.»

         Згідно матеріалів даної справи виявляється, що закарпатські заробітчани літаком літають з м. Будапешт до м. Москви на заробітки http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57448519 , та й від злочинів відмовляються через пів року після їх вчинення.

24.10.2017 року прокурор не прийняв участі в судовому засіданні Ужгородського міськрайонного суд під час розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фігуранта даної судової справи. Ухвалою слідчого судді від 24.10.2017 року  у справі № 308/2289/17 залишено  без розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69738879 в рамках кримінальної справи стосовно проплачених мітингів

19.08.2016 р. прокурор не прийняв участі в судовому засіданні Ужгородського міськрайонного суд під час розгляду судом клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів  в кримінальному провадженні http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59804325  в рамках кримінальної справи стосовно щодо проплачених мітингів.

01 червня 2016 року прокурор не прийняв участі в судовому засіданні Ужгородського міськрайонного суд під час розгляду судом клопотання про надання дозволу на проведення обшуку http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58090389 в рамках кримінальної справи стосовно щодо проплачених мітингів.

Проте прокурор знайшов час прийняти участь в судових засіданнях Ужгородського міськрайонного суду 25 липня 2016 року   у справі № № 308/6246/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59390554 та 05 квітня 2016 року у справі № 308/2857/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57448519  на яких підтримав клопотання про звільнення від відповідальності та закриття справи стверджуючи, що винні не вчинили ніяких злочинних дій. Дії підозрюваних щодо проведення проплаченого мітингу, передачі через електронну пошту звіту про організовану акцію із фотознімками та відзнятим відеоматеріалом, які в подальшому були розміщені та поширені в мережі Інтернет на російських веб-ресурсах та сайтах проросійської спрямованості вони були визначені такими, що не спричинили реальної шкоди державним інтересам, суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України.

Результатами розгляду даної справи по розслідуванню злочинів визначених ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 Кримінального Кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та наруга над державними державна зрада), що були можливо умисно «розбиті» на три окремі досудові розслідування  (за №22016070000000014, №22016070000000042, № 22016070000000017) під пильним процесуальним наглядом прокурора, стало те, що згідно змісту ухвал в даній справі, два фігуранти, що отримали 5 тис. доларів США та яким було обіцяно ще 5 тис. доларів США та компенсацію 2 тис. доларів США транспортних витрат за проведення проплачених мітингів були звільнені від кримінальної відповідальності, кримінальні справи щодо них закриті, а третій фігурант безперешкодно виїхав до РФ, зокрема:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25 липня 2016 року   у справі № № 308/6246/16-к вирішено звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України – від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.111 КК України КК України, а кримінальне провадження, відомості про яке 10.06.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016070000000042 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59390554

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 308/2857/16-к вирішено звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України – на підставі ч.2 ст.111 КК України КК України, а кримінальне провадження, відомості про яке 12.03.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016070000000014 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57448519

Підозрюваний Цімбота Василь Васильович в кримінальному провадженні № 22016070000000017 безперешкодно виїхав  за межі території України в Російську Федерацію через пункт пропуску «Бачівськ» (Сумська область), після цього на територію України не повертався. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61246659

 Проведені в Хусті за 5000 дол. США мітинги  є очевидно частиною реалізації плану, що згадується в ухвалі суду за матеріалами кримінальної справи П. Гецка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58566808, зокрема зазначено: «У документі «План конкретных мероприятий по продвижению федерального статуса Закарпатской области Украины», реалізація якого планувалася на липень-жовтень 2014 року, передбачалося, зокрема, – активізувати діяльність організації «Русинська Родина» – лівого крила русинської общини, збільшивши її чисельність до 1000 чол.; створити 10 осередків в більшості районів Закарпаття (в Ужгороді, Мукачеві, Хусті – по 100 чол., в районах – по 50-70 чол.); на базі осередків сформувати 4 мобільні групи для проведення акцій «острого характера»; провести закрите зібрання керівників «Русинської Родини», осередків та мобільних груп; провести до кінця 2014 року на території Закарпаття 5-6 секретних тренувань та зборів для членів мобільних груп та активістів «Русинської Родини» (по 20-25 чол.); проведення щомісячно по 5-6 гострих акцій протесту проти політики київських та місцевих властей (підпали, розклеювання листівок, нанесення шкоди військовому майну та техніці, публічні акції насильства проти представників «Правого сектору») – починаючи з 15 вересня.». Жодних матеріали про припинення діяльності цих ГО не виявлено.

 Слід зауважити, що згідно повідомлень в ЗМІ СБУ в Закарпатській області здійснило викриття сепаратистського характеру громадської організації «Закарпатська обласна організація захисту прав заробітчан», яку заснували на початку червня 2015 року в м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 47 представники русинського руху Лакатош Богдан Юлійович та Цубера Іван Васильович, які належали до так званого «Русинського сойму», а також житель селища Дубове Сойма Сергій Петрович, обраний головою організації. Цю структуру було звинувачено в сепаратистських закликах про наділення Закарпаття статусом спеціальної самоврядної території”. Як наслідок співробітники Управління СБУ в Закарпатській області оголосили офіційне застереження засновникам організації. Про це заявила 29 липня 2015 року голова прес-групи УСБУ Людмила Коршунова. Як не дивно,  в реєстрі справу про примусове припинення діяльності даної організації відшукати не вдалося.

Події заснування Закарпатської обласної організація захисту прав заробітчан були широко висвітлені в Закарпатських ЗМІ як спроби протиснути в політичний простір Закарпаття партію “За Права Людини” (https://goo.gl/AVccGB), реєстрації  під виглядом «заробітчанської» організації чергового кремлівсько-«русинський» проекту  https://goo.gl/PfgtCR . Наслідком публікацій обурення громади проти таких краю сепаратистських закидів стало реагування та оголошення СБУ застереження керівництву так званої “Обласної організації захисту прав заробітчан” від вчинення сепаратистських дій . https://goo.gl/XMD1wq.

30.06.2016 року прокурор якось не зміг прийняти участі в судовому засіданні Ужгородському міськрайонному суді у справі №  308/6563/16-к , наслідком якого було прийнято судом рішення про відмову в задоволенні клопотання про  надання дозволу на проведення обшуку http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58994903.  В прийнятій 30.06.2016 року судом ухвалі без участі прокурора згадуються: прем’єр-міністр Республіки Підкарпатська Русь та координатора так званих «Мережевого Русинського Руху» і «Русинського Фронту» (П. Гецко), крім того в ухвалі зазначено, що уродженець м. Антрацит Луганської області, голова партії «За права людини»), у вересні 2015 року доручив уродженцю с. В. Студений Міжгірського району, Закарпатської області створити в Закарпатській області осередок партії «За права людини» та спільно з останнім організовують і проводять в області різного роду конференції, круглі столи та виступи в ЗМІ, у ході яких обґрунтовуються питання автономізації та самоврядності Закарпатської області; також згадується адреса:  м. Ужгород, вул. Волошина 16/1…

 На підставі поданих до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття справ, що були підтримані в суді прокурором, звільнені також від кримінальної відповідальності судом фігуранти іншої кримінальної справи Гайдук Роман Юрійович та Лазаренко Ігор Андрійович, що підозрювались у вчиненні злочину передбаченого статтею ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада). Як і справа з проплаченими мітингами дана справа була під процесуальним керівництвом прокурора і була аналогічним чином «розбита» на окремі досудові розслідування  №22017070000000083 та № 22017070000000084. Так, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що  перший фігурант в грудні 2016 року, за матеріальну винагороду, усвідомлюючи, що він діє в інтересах іноземної організації та на шкоду інтересам України, погодився на співпрацю з особою на імя «Андрій», що є довіреною особою керівництва міжнародного медіа-клубу «Формат АЗ» та виконує за їх дорученням завдання, направлені на проведення інформаційних акцій на шкоду інтересам України. Вказана організація створена у 2009 році, використовується спецслужбами РФ для координації діяльності підконтрольних представників журналістського середовища в країнах СНД та Балтії для проведення інформаційних акцій в інтересах РФ.

Також у ухвалі суду зазначено: «У відповідності до злочинної домовленості, до безпосередніх обов’язків входило облаштування (бетонування, оздоблення та установка освітлення) і з написами угорською мовою, а також до обовязків входила фото-відео фіксація, та пересилання отриманих фото-відеоматеріалів особі на імя «Андрій» для подальшого їх розміщення та розповсюдження через ЗМІ (у т.ч. проросійські) з провокаційною метою, в інтересах посилення напруження в регіоні та створення «картинки» щодо дискримінації та утискання угорців в Закарпатській області. Як грошову винагороду, за виконання вказаного завдання, «Андрій» на банківську картку «ПриватБанку» сплачено грошові кошти у сумі 12 000 грн. першому фігуранту» (ухвала Ужгородського міськрайонного суду № 308/6910/17 від 28.07.2017 в кримінальному провадженні №22017070000000083)

За аналогічні послуги другому фігурнату сплачено на банківську картку «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 10050 грн у травні 2017 року, який за матеріальну винагороду, усвідомлюючи, що він діє в інтересах іноземної організації та на шкоду інтересам України, погодився на співпрацю з невідомими йому особами, які назвалися «27» та «Юлія», будучи обізнаним, що останні є представниками іноземної організації. «27» – це громадянка РФ, керівник міжнародного медіа-клубу «Формат А3», який створений у 2009 році та використовується спецслужбами РФ для координації діяльності підконтрольних представників журналістського середовища в країнах СНД та Балтії для проведення інформаційних акцій в інтересах РФ; особа під іменем «Юлия» – це громадянин, який залучається представниками медіа-клубу «Формат АЗ» до проведення інформаційних акцій, направлених на шкоду інтересам України.

Також у ухвалі суду зазначено: «У  березні 2017 року фігурант справи отримував вказівки щодо проведення фото-відеофіксації певних подій (проведення мітингів під стінами Верховної Ради України, сутички мітингуючих осіб із правоохоронцями у Києві та Одесі). Відзняті матеріали надсилав через месенджер «Viber» абоненту «27», за що отримував фінансову винагороду.

В подальшому, продовжуючи свою діяльність, направлену на співпрацю з особою під іменем «27» 27.05.2017 фігурант справи погодився на отримане чергове завдання щодо участі у проведені акції з використанням агітаційних стел на території Виноградівського та Берегівського районах Закарпатської області з написами угорською мовою .

У відповідності до злочинної домовленості, до безпосередніх підозрюваного входило фото та відео зйомка акцій з використанням агітаційних стел, а також пересилання отриманих матеріалів особі під іменем «27» (ОСОБА_3М.) для подальшого їх розміщення та розповсюдження через ЗМІ (у т.ч. проросійські) про нібито наявності в Закарпатській області конфлікту між українцями та етнічними угорцями на ґрунті утисків останніх за національною ознакою, розпалювання національної ворожнечі, створення атмосфери невдоволення серед етнічних мешканців Закарпаття фактом перебування області або окремих її адміністративно-територіальних одиниць у складі України. Як грошову винагороду, за виконання вказаного завдання «27» (ОСОБА_3М.) перерахувала ОСОБА_1 на банківську картку «ПриватБанк» №4149439300113564 грошові кошти у сумі 10050 грн.

Під час виконання вказаного завдання на свій мобільний телефон через месенджер «Viber» від абонента під іменем «Юлия» надходили вказівки щодо порядку та строку фото та відео зйомки вищезазначених агітаційних конструкцій (стел)».

 Одночасно з цим, судом констатовано, що в ході досудового розслідування встановлено, що відзнятий та надісланий матеріал став підставою для публікацій на російських інтернет-ресурсах статей про встановлення вказаних стел та нібито причетність до цього лідерів закарпатських угорців, що свідчить про проведення РФ цілеспрямованої антиукраїнської інформаційної кампанії, спрямованої на розпалювання міжнаціональної ворожнечі в регіоні та подальшої дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Закарпатській області. В подальшому, рядом проросійських інформаційних сайтів було продовжено інформаційну кампанію шляхом поширення неправдивої новини про розпочате регіональним органом СБ України кримінального провадження щодо представників угорських нацменшин та початок переслідування угорців Закарпаття за сепаратистські прояви. 19.05.2017 розпочалось активне поширення вказаних неправдивих відомостей через проросійські та російські інтернет-ЗМІ, зокрема, цю інформацію було опубліковано на сайті провідного інформаційного агентства Російської Федерації «ТАСС» http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/4267259. Розміщення в мережі Інтернет зазначених матеріалів створили загрозу національній безпеці України в інформаційній сфері, оскільки поширення зазначеної недостовірної та упередженої інформації у ЗМІ є намаганням маніпулювати суспільною свідомістю. Крім того, вказані матеріали пропагують ідею створення на території України мононаціональних територіальних автономій та спрямовані на одержання зацікавленими іноземними структурами інформаційних приводів для дискредитації вітчизняної етнополітики, штучно формуючи думку світової спільноти щодо негативного образу України, тим самим загрожуючи інформаційні безпеці України.

Таким чином, встановлено, що особи, будучи підготовленими до проведення підривної діяльності проти України, направленої на шкоду інформаційній безпеці держави, отримали злочинне завдання, з метою подальшого висвітлення вказаної акції у проросійських ЗМІ, з провокаційною метою, в інтересах посилення напруження в регіоні, створення хибної уяви щодо дискримінації та утискання угорськомовного населення Закарпатської області

Наслідкам чого фігурантам було інкриміновано вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду інформаційній безпеці, шляхом надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 cт. 111 КК України.

Залишаєтьcя тільки здогадуватись, як прокурор дійшов кінцевого висновку про відсутність завдання шкоди інтересам України незважаючи на те, що в ході досудового слідства встановлено, що відзнятий та надісланий матеріал за виготовлення якого фактично і було сплачено кошти, в подальшому був використаний замовником саме з метою якою він створювався (замовлявся) – на його основі відбулось поширення недостовірної та упередженої інформації у іноземних ЗМІ для намагання маніпулювати суспільною свідомістю щодо негативного образу України.

Договорились…

 Так, згідно рішень судів  прокурор в судових засіданнях просив затвердити угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості та призначити обинуваченим визначену в угоді міру покарання (очевидно умовним засудженням) зокрема:

  1. Між прокурором та командувачем «русинської народної армії» Сверловичем В., який встановлено слідством є активістом русинських організацій Закарпаття, головою Ужгородського громадського об’єднання «Русинська Родина» та члена вже згаданих вище Закарпатської обласної організації «Общество Подкарпатських Русинов» і «Сойма Подкарпатських Русинів. Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 31.07.2014 року у судовій справі № 308/8797/14-к, визнано винним у вчиненні злочину за ч.2 ст.109 КК України – дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади та затверджено угоду укладену між прокурором та так званим командувачем «русинської народної армії» Сверловичем В.. Як було зазначено вище, очевидно з метою забезпечення умовного засудження до суду було подано недостовірні відомості про те, що цей «діяч» раніше не судимий, що в подальшому було спростовано. Наслідок угоди: 07.08.2014 року В. Сверлович під час умовного відбування покарання за сепаратизм, безперешкодно  вибув за межі України, через пункт пропуску «Ужгород» http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65150800, інтернет ресурс, з якого було вчинено та продовжують вчинятись злочинні дії проти національної безпеки України https://www.facebook.com/vladislav.sverlovich   продовжує відкрито діяти, очевидно жодних належних заходів на блокування даного ресурсу прокурором вжито не було, порушено нову кримінальну справу http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65150800
  2. Між прокурором та Ваш Золтаном Елековичем – активним членом з правами адміністрування угорсько-мовної тематичної групи «Karpatalja nem Ukrajna» (переклад на українську мову: «Закарпаття не Україна») соціальної мережі «Facebook», на новини від якої підписані понад сім тисяч аккаунтів та не відомо скільки ще її щоденно читають.  Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 15.08.2017 в судовій справі № 308/5001/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68300178 визнано винним  у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 та 3 ст. 109 КК України (вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), та ч. 1 та 2 ст. 110 КК України (вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади),  та затверджено узгоджене між сторонами (прокурором та винним) в угоді  покарання: за ч. 1 ст. 110 КК у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 109 КК України  у вигляді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 3 ст. 109 КК України у вигляді 3 років та 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки без конфіскації майна. На підставі п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Винний крім того, що систематично поширював в зазначеному інтернетресурсі заклики спрямовані на порушення територіальної цілісності та зазоплення державної влади. Перебуваючи на території Угорщини, у м. Будапешт, 13.07.2015 під час участі в російській телепередачі «Вести» телеканалу «Россия 1», діючи повторно умисно, усвідомлюючи, що його висловлювання містять заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, дав інтерв’ю, в якому висловив заклик або поїхати (із загального контексту – з України в Угорщину), або боротися за звільнення Закарпаття від української влади: «Или уехать, или бороться за освобождение Закарпатья от украинской власти!». Наслідок угоди: інтернет ресурс продовжує відкрито поширювати матеріали сепаратистського характеру стосовно України https://www.facebook.com/karpataljamagyar/ . Очевидно, в розвиток даної теми в інтернет мережі починають розкручуватись теми створення угорської автономії на Закарпатті https://goo.gl/pvDWi1

У всіх випадках прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоди про визнання винуватості та призначити визначені в угодах міри покарання. Вироки прокурором не оскаржувались та набули законної сили.

 Залишились безрезультатними спроби відшукати в ухвалах судів бодай якісь потуги прокуратури на встановлення заподіяння шкоди інтересам України від вищевказаних злочинних діянь. Більше того в рішеннях судів чітко вказується, що шкоди відповідними злочинами не завдано чи то вона відсутня.

Матеріалами чисельних кримінальних справ встановлено, що головною метою проплачених акцій, було створення фото та відеоматеріалів, що передавались виконавцями за кошти та в подальшому поширювались через проросійські та російські інтернет-ЗМІ, що свідчить про проведення цілеспрямованої антиукраїнської інформаційної кампанії, спрямованої на розпалювання міжнаціональної ворожнечі в регіоні та подальшої дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Закарпатській області.

До прикладу, в ухвалі від 28.07.2017 року по справі № 308/6910/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67974059  зазначено: «Розміщення в мережі Інтернет зазначених матеріалів створили загрозу національній безпеці України в інформаційній сфері, оскільки поширення зазначеної недостовірної та упередженої інформації у ЗМІ є намаганням маніпулювати суспільною свідомістю. Крім того, вказані матеріали пропагують ідею створення на території України мононаціональних територіальних автономій та спрямовані на одержання зацікавленими іноземними структурами інформаційних приводів для дискредитації вітчизняної етнополітики, штучно формуючи думку світової спільноти щодо негативного образу України, тим самим загрожуючи інформаційні безпеці України».

Незважаючи на те, що мета проведення проплачених акції є досягнутою – фото та відео матеріали цих акцій стали приводом для публікацій і іноземних  інтернет виданнях, а виконавці цих акцій отримали кошти за надані матеріали, що встановлено в процесі слідства та підтверджено відповідними доказами, в тому числі,  поступленням коштів на банківські рахунки, прокурор вважає та стверджує, що шкоди інтересам України не завдано, та не оскаржує відповідні рішення судів, що констатують судження прокурора про відсутність завдання шкоди інтересам України.

11

 

Очевидно судження місцевого прокурора про відсутність завдання шкоди інтересам України якось розбігається з точкою зору Міністерства закордонних справ України, що вимушено звертатись з відповідними нотами протесту до інших держав з приводу неприпустимості проведення акцій (до прикладу МЗС направило Угорщині ноту протесту через акцію «Самовизначення для Закарпаття» https://www.radiosvoboda.org/a/news/28787099.html ) Чи можливо місцевий прокурор перейняв на себе повноваження від МЗС України і вважає себе достатньо компетентним в зовнішньополітичних відносинах України, щоб з Ужгорода визначити межі інтересів цілої держави та давати оцінку завданої їм шкоди? Чи може в матеріалах справи є довідки МЗС України про відсутність завданої шкоди інтересам України в міжнародних відносинах? Чи можливо прокурор просто розмірковує над прикладом кримської Няші чи кріслом міністра закордонних справ в уряді П. Гецка?

Можливо саме судження прокурора про відсутність шкоди і є виправданням того, що не вдалось відшукати жодного інтернет ресурсу закарпатських сепаратистів, діяльність якого була б припиненою. Згадані в рішеннях та ухвалах судів інтернет ресурси, з яких лунає пропаганда на шкоду інтересам України та фактично вчиняються злочини проти національної безпеки, лунають інші заклики екстремістського характеру, виливається бруд на Україну, продовжують безперешкодно діяти та доступ до них відкритий з території України,

 Можуть коли хочуть

 Може скластись думка, що саме так повинні діяти місцеві прокурори та їх дії повністю відповідають положенням законодавства, на яке так часто нарікають, що воно є недосконалим, чи може виправданням такої ситуації є нарікання на недосконалість судової системи та суддів. Проте, аналогічна справа з тими самими прокурорами, але вже без членів русинських чи угорських організацій дає підстави дійти висновку, що все може  бути цілковито інакше, а обм’якші і безсилі прокурори можуть дати рішучу відсіч проявам сепаратизму на Закарпатті. Можливо це відбувається тоді, коли захисту інтересів держави не заважають особисті потреби прокурорів, чи щось інше, важко вгадати.

Так в кримінальному провадженні №2214070000000044 судова справа № 308/15364/14-к, по звинуваченню Маєвського Анатолія Аркадійовича у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 161 КК України що розглядалась в Ужгородському місевому суді http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54888053 . Вироком суду в даній справі від 05.01.2016 р. Маєвського А. А. визнано винним, даний вирок на відміну від всіх інших загаданих в цій статті кримінальних справ оскаржувався прокуратурою в судах апеляційної www.reyestr.court.gov.ua/Review/57112519   та касаційної інстанції http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58559776 .   Так в цій справі не через пів року не через рік, а фактично негайно після вчинення злочину було порушено кримінальну справу (розпочато досудове розслідування), а винного в його вчиненні було взято під варту, де він перебував до моменту проголошення вироку, м’якість якого (аналогічне умовне засудження) оскаржувалась прокурорами аж до касаційної інстанції, крім того прокурорами негайно було подано клопотання про припинення діяльності видавництва, в якому опублікувалось 4500 примірників газети, і жодного засідання в даній справі прокурором не було пропущено (в усіх випадках зазначено участь прокурора). Всі клопотання слідчого та прокурора судом задоволені, всі клопотання обвинуваченого, проти яких грунтовно заперечив прокурор ,судом були відхилені. Може це тому, що цей сепаратист виявився не з команди ГО русинів чи то угорців?

 Цілком можливо, що розповсюдження 4500 примірників газети через пункти продажу Укрпошти http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54888053  на думку прокурора є куди більш суспільно-небезпечним діянням ніж розповсюдження сепаратистських дописів адміністратором угорсько-мовної тематичної групи «Karpatalja nem Ukrajna» (переклад на українську мову: «Закарпаття не Україна») в соціальній мережі «Facebook» http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68300178 , в якої прямих підписчиків є понад сім тисяч та не відомо скільки, ще щоденно читають дописів через соціальну мережу «Фейсбук», кількість користувачів якої  досягає двох мільярдів https://ria.ru/world/20170627/1497405135.html, а кількість українських користувачів сягає 10 мільйонів https://censor.net.ua/news/445555/kolichestvo_ukrainskih_polzovateleyi_facebook_dostiglo_10_mln. Звичайно, написати офіційне звернення прокурором адміністраторам соціальної мережі вимоги про блокування відповідних сторінок,  що пропагують сепаратизм, розпалювання національної ворожнечі ой як складно… Чи просто прокурору пора спробувати себе в якійсь іншій професії та зайнятись якоюсь іншою більш суспільно – корисною роботою?

 Чи не могло так трапитись, що нездоланною перешкодою виконання прокурорських обов’язків стали суми коштів, котрі виділялись сепаратистами на проведення різноманітних акцій? Людський фактор тим більше в сфері послуг завжди є присутнім.

 Собаки гавкають, а караван іде …

 Як не дивно, але навіть наявність судового рішення про примусовий розпуск екстремістської русинської організації, керівника якої Д. Сидора було засуджено за злочин проти національної безпеки України  (сепаратизм) – відверте посягання на територіальну цілісність нашої держави, не гарантує, що воно в буде виконано, Ужгороді.

Так, станом на 2018 рік збережено фактично всю структуру сепаратистського утворення Закарпаття.

12

Жодна з організацій, які ще в 2008 році прийняли участь в проголошенні утворення республіки Підкарпатська Русь головою уряду якої тоді ж обрано Гецка П. не припинили свою діяльність, очолювані Є.Жупаном «Народної ради русинів Закарпаття» та Д. Сидором  Асоціація «Сойм підкарпатських русинів» продовжують діяти на Закарпатті.

Так, в червні 2008 р двома організаціями Асоціацією “СОЙМ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ” (АСПР) (код юридичної особи 33614482) ,очолюваною Дмитром Сидором, та Спілкою громадських організації “НАРОДНА РАДА РУСИНОВ ЗАКАРПАТТЯ” (ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НРРЗ) (код юридичної особи 34747945) на чолі з лікарем і депутатом облради Євгеном Жупаном , було скликано перший Європейський Конгрес підкарпатських русинів. Під час зібрання другого конгресу в жовтні 2008 р. її учасники у своєму меморандумі проголосили «відновлення русинської державності (така яка вже начебто існувала в листопаді 1938 р.) у формі Республіки Підкарпатської Русі», саме тоді було утворено уряд керівником якого поставлено Гецка П. А вже наступного дня стали відомі члени уряду Республіки Підкарпатська Русь, а її Кабмін поновив заклики до уряду Росії забезпечити статус і безпеку нової «суверенної республіки».  Перший Європейський конгрес русинів ухвалив «рішення відновити право статуса суб’єкта міжнародного права суверенного підкарпаторусинського народу від 21 грудня 1918 р. і 10 вересня 1919 р., а також статус Республіки Підкарпатська Русь від 22 листопада 1938 р. Таке рішення доповнив і конкретизував другий Європейський конгрес русинів (25 жовтня 2008 р.) , в якому прийняли участь 109 делегатів від русинських організацій, чий міжнародний статус забезпечив єдиний гість з Чехії. На конгресі було схвалено «Акт провозглашения возсоздания русинской государственности», проголошено створення «государственной исполнительной власти (из 50 чел., согласно согласованных списков: 25 от НРРЗ ( Громадська організація НРРЗ Є. Жупана. – Авт.) и 25 от Сойма ПР» (Асоціація “СОЙМ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ” (АСПР) Д. Сидора – Авт.). А ще конгрес оголосив «благодарность временному правительству Подкарпатской Руси и членам правительства, претерпевших гонения и репрессии от украинских властей и спецслужб» та визнав «Жупана Е. Е., Левовича Л. В., Туряницю И. М., Чория Ю. С., Кеминя М. Ф., Сочку-Боржавина В., Алмашия М. И., о. Димитрия Сидора (православный), о. Стефана Сюч (греко-католик), Онисько А. Д. почетными гражданами Подкарпатской Руси с врученим им соответствующих Легитимаций». «Исполнительную власть», очолив Петро Гецко. http://veche.kiev.ua/journal/1390/ Зазначені прізвища по сей день фігурують в числі засновників та керівників русинських організацій та повідомленнях про чисельні акції, що часто густо містять ознаки явного відвертого посягання на територіальну цілісність України (достатньо ввести відповідне прізвище та слово «русин», «автономія», «угорської» та аналогічні для пошуку в інтернет). Дивно, що П.Гецка правоохоронні органи згадують як самостійну фігуру , забуваючи про організації та прізвища , продуктом діяльності яких власне П. Гецко і являється – Громадську організація НРРЗ Є. Жупана. та

Асоціацію “СОЙМ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ” (АСПР) Д. Сидора.

14

  Через кілька днів після ганебної події голова організації “Сойм підкарпатських русинів”, він же – священик УПЦ Московського патріархату Дмитро Сидор та голова Народної ради русинів Закарпаття Євген Жупан провели прес-конференцію, на якій безоглядно лили бруд на Україну та її народ.  http://zakarpattya.net.ua/News/30916-Kremlivskyi-variant-rusynstva-Za-iakoho-tsaria-za-iake-otiechestvo. На цій прес-конференції в Сидор заявляв, що назви “Україна” з наукової точки зору не існує. Що “Україна” — це антинаукова назва, що це радше політичний міф. http://zakarpattya.net.ua/News/30916-Kremlivskyi-variant-rusynstva-Za-iakoho-tsaria-za-iake-otiechestvo

15

По завершенню прес-конференції представники УСБУ в Закарпатській області вручили Дмитру Сидору та Євгену Жупану повістки на допит. http://zakarpattya.net.ua/News/29145-Rusyn%D1%8B-separatyst%D1%8B-edynohlasno-sohlasylys-chto-zasluzhyvaiut-tiurm%D1%8B.-Y-tut-zhe-poluchyly-povestku

Слід зазначити, що це була вже не перша спроба «автономії Закарпаття»:  так, попри декларовану культурно-освітню діяльність  «Общество подкарпатських русинів» в вересні 1990 року воно прийняло ухвалу «Про повернення Закарпатській області статусу автономної республіки», а в 1993 році лідери «Общества подкарпатских русинов» проголосили «Временное правительство Подкарпатской Руси» яке зрештою очевидно саморозпустилось…

 Згідно повідомлень в пресі, СБУ були надіслані матеріали про примусовий розпуск у встановленому законом порядку очолюваної Є.Жупаном Асоціацій «Сойм підкарпатських русинів» та очолюваної Д. Сидором «Народної ради русинів Закарпаття» до управління юстиції Закарпатської ОДА.  http://zakarpattya.net.ua/News/30574-SBU-vymahaie-prymusovo-rozpustyty-Soim-pidkarpatskykh-rusyniv-ta-Narodnu-radu-rusyniv-Zakarpattia Цілком логічним було б передбачити, що ці два діячі попадуть на лаву підсудних, а очолювані ними радикально налаштовані русинські організації, завдяки яким стало можливим здійсни злочин проти України , будуть примусово розпущені та назавжди припинять своє існування, чим буде покладено крапку в цій історії.

 Проте на лаву підсудних потрапив тільки Священик УПЦ МП  Д. Сидор, якому було оголошено вирок за акт сепаратизму з умовним відбуванням покарання https://tsn.ua/politika/svyascheniku-upc-mp-dali-3-roki-umovno-za-rusinskiy-separatizm.html,  а про примусову ліквідацію до суду потрапили тільки матеріали очолюваної Д. Сидором «Народної ради русинів Закарпаття»…

 Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 у справі 2а-5796/08/0770  задоволено позов Головного управління юстиції у Закарпатській області та вирішено примусово розпустити (ліквідувати) громадську організацію «Асоціація «Сойм підкарпатських русинів»  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40548359 

 Львівський апеляційний адміністративний суд слушно звернув увагу в даній постанові на те, що матеріали справи не містять доказів того, що передбачені Статутом Асоціації її керівні колегіальні органи відмежувалися від протиправних дій голови Асоціації ОСОБА_1 (Д. Сидора), що встановлені вироком апеляційного суду Закарпатської області від 19.03.2012 року, чи у будь-який спосіб висловили незгоду з ними, чим фактично підтвердили їх вчинення від імені Асоціації. Слід зауважити, що фактично жодна з організацій, що приймали участь в організації та здійсненні даного акту сепаратизму не відмежувалися від нього, більше фактично по сей день вони продовжують вимагати надання автономії Закарпаттю в тій чи іншій формі, що фактично свідчить про продовження їх роботи в напрямку спрямованому проти української державності.

 До сьогоднішнього дня не є виконаною постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р. у справі 2а-5796/08/0770  про примусову ліквідацію очолюваної Д. Сидором громадської організації Асоціація «Сойм підкарпатських русинів» (код юридичної особи 33614482) про що беззаперечно свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch. Дана організація не є припиненою (ліквідованою) та продовжує діяти хоча і з позначкою, що вона перебуває в стані припинення, керівником та підписантом даної організації значиться засуджений за сепаратизм Сидор Дмитро Дмитрович. Також у відомостях про дану організацію значиться, що вона перебуває в стані припинення відповідно до зазначеної постанови від  17.09.2014 р. Згідно чинного законодавства України юридична особа вважається ліквідованою з моменту внесення запису до Єдиного реєстру юридичних осіб про припинення, запису «припинено» на даний момент не внесено, відповідно Асоціація продовжує діяти.

Більше того,  згідно відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Асоціація «Сойм підкарпатських русинів»  продовжує діяти в місті Ужгород за адресою: Православна набережна, 12, що є також адресою розташування Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород https://ungvar.mfa.gov.hu/ukr. Очевидним є те, що рішення суду відверто ігнорується територіальним управлінням юстиції, яке було позивачем у справі про ліквідацію цієї організації, оскільки очолювана Д. Сидором Асоціація «Сойм підкарпатських русинів» в 2017 р. потрапляє до списку легалізованих організацій опублікованого на сайті Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області під номером 422. https://zakjust.gov.ua/derzhreiestratsiia-drukovanykh-zmi-ta-hromadskykh-formuvan/spysky-zareiestrovanykh-hromadskykh-formuvan-drukovanykh-zmi

Крім того, матеріалами кримінальних справ встановлено, що саме активісти Асоціації «Сойм підкарпатських русинів», яка вже давно мала бути припиненою (ліквідованою) , вчиняли та продовжують вчиняти акти сепаратизму (так званий  прем’єр-міністр неіснуючої Республіки Підкарпатська Русь Гецко, який оголошений в розшук ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2016  у справі № 308/6140/16-к  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58450578, так званий командувач русинської армії Сверловича В. вироком Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/8797/14-к від 31.07.2014 року, якого визнано винним  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40121741, та інші),

 У фактичному невиконанні Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р. у справі 2а-5796/08/0770 про примусову ліквідацію Асоціації «Сойм підкарпатських русинів» , керівником якої значиться Д. Сидор, що набрала законної сили в момент проголошення 17.09.2014 р. , чітко простежується вчинення злочину передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України – невиконання судового рішення, що як не дивно керівник Ужгородської місцевої прокуратури – прокурор Кириленко Дмитро вперто не може чи не бажає розгледіти  

 Поза будь-яким сумнівом є те, що остаточна ліквідацієя Асоціації «Сойм підкарпатських русинів» порушить сформовану десятиліттями структуру сепаратистського руху на Закарпатті, можливо саме тому рішення суду про її ліквідацію до сьогоднішнього дня залишається не виконаним, а судячи з відомостей, що містяться на сайті Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області , – потраплення даної організації до списку легалізованих під номером 422  – рішення суду про її ліквідацію якось забулось https://zakjust.gov.ua/derzhreiestratsiia-drukovanykh-zmi-ta-hromadskykh-formuvan/spysky-zareiestrovanykh-hromadskykh-formuvan-drukovanykh-zmi

 Очевидно, що збіг адреси Асоціація “СОЙМ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ” (АСПР) (код юридичної особи 33614482) , очолюваної Дмитром Сидором, з адресою розташування Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород, Православна набережна, 12 https://ungvar.mfa.gov.hu/ukr є не випадковим, адже  дана Асоціація разом з та Спілкою громадських організації “НАРОДНА РАДА РУСИНОВ ЗАКАРПАТТЯ” (ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НРРЗ) (код юридичної особи 34747945), котра позиціонує себе як найбільше об’єднання русинів Закарпаття, що об’єднує 90 % русинських організацій на чолі з лікарем і депутатом облради Євгеном Жупаном давно відіграють провідні ключові ролі в русинсько-угорському політичному русі Закарпаття, що підтверджується тісною та давньою співпрацею русинських та угорських громадських організацій.

Прикладом такої тісної та давньої співпраці є судова справа №  712/2-1835/2011  від 2011 року за позовом Обласної спілки громадських організацій «Народна Рада Русинов Закарпаття», Асоціації «Сойм Підкарпатських Русинов», Закарпатського обласного науково-культурологічного товариства ім. О.Духновича, Ужгородської міської громадської організації «Ужгородське культурно-освітнє общество ім. А.Духновича», Товариства угорської інтелігенції Закарпаття про усунення перешкод в здійсненні статутної діяльності.  Суть даного позову полягала в  зобов’язатні через суд іншу особу звільнити приміщення розташоване по Православні набережній, 21 у м. Ужгороді та не чинити перешкод Ужгородській міській громадській організації “Ужгородське культурно-освітнє общество ім. А.Духновича”, Асоціації “Сойм Підкарпатських Русинов”, Закарпатському обласному науково-культурологічному товариству ім. О. Духновича”, Товариству угорської інтелігенції Закарпаття, Обласній спілці громадських організацій у користуванні цим приміщенням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49296193

Щодо Громадської організації «Товариства угорської інтелігенції Закарпаття» (ТУІЗ) (ідентифікаційний код юридичної особи 20436580) створеного ще в 1993 році , яке вважають однією з найбільших громадських організацій щодо захисту інтересів угорців області ,то тут теж «не все гладко».  Дане Товариство зареєстровано за адресою пл. Бабушкіна, 5-А в м. Ужгород , керівником та одним із засновків якої значиться Дупко Юрій Юрійович. Також за адресою площа Бабушкіна, 5-А в м. Ужгород було зареєстровано Закарпатську обласну молодіжну організацію “Демократична Спілка Молодих Угорців” (постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 807/505/15 дана організація була заборонена, а її діяльність припинена) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52025730

 Слід зауважити, що однією з ключових підстав прийняття рішення про заборону та припинення Закарпатської обласної молодіжної організації “Демократична Спілка Молодих Угорців”, керівником якої значився Дупко Нандор Юрійович, а засновниками Казмер Давид Йосипович, Дупко Нандор Юрійович, Репарук  Ілдіко Андріївна, Форос Маріанна Володимирівна, Салай Степан Степанович, за результатами поданого Ужгородським міськрайонним управлінням юстиції за участі третіх осіб = Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області та Управління служби безпеки України в Закарпатській області через те, що згідно з матеріалами перевірки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо діяльності Закарпатської обласної молодіжної організації “Демократична Спілка Молодих Угорців” від 02.02.2015 року № 58/5/166, в рамках діяльності спільної робочої групи із запобігання проявам сепаратизму, посягання на територіальну цілісність та недоторканість України, Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області отримано інформацію, що 11.09.2014 року в м. Будапешт (Угорщина) Закарпатською обласною молодіжною організацію “Демократична Спілка Молодих Угорців” (керівник громадянин України Дупко Нандор Юрійович) було проведено політичну акцію антиукраїнського характеру, за результатами якої було прийнято петицію-звернення до Європейського Парламенту, урядів Угорщини та України від імені організаторів, де вказано, що необхідно забезпечити надання Закарпаттю автономного статусу.

16

Як не дивно, але чомусь до суду очевидно так і не потрапила кримінальна справа стосовно Дупка Надора Юрійовича за проведення політичної акції антиукраїнського характеру в м. Будапешт, що згадується в  постанові Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 807/505/15 , якою діяльність очолюваної ним організації була заборонена а її діяльність припинена http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52025730. Чи не вирішили ненароком прикрити кримінальну справу по цьому факту в якомусь з прокурорських кабінетів або й взагалі відмовились порушувати…

Сама ж Громадська організація «Товариства угорської інтелігенції Закарпаття» прославилась на Закарпатті своїми намірами в 2016 році встановити в Ужгороді провокативний пам’ятник антиукраїнським колаборантам – закарпатським членам верхньої палати угорських державних зборів, які мали відношення до окупаційного уряду, що діяв за погодженням нацистської Німеччини у час окупації Карпатської України http://zakarpattya.net.ua/News/162549-V-Uzhhorodi-khochut-vstanovyty-provokatsiinyi-pam%E2%80%99iatnyk-z-oznakamy-derzhavnoi-zrady-chynovnykiv-%E2%80%93-Sokil

З матеріалів наявних в Інтернет мережі стає відомо, що СБУ обмежилася повідомленнями про підозру або застереженнями таким закарпатським сепаратистам, як іршавчанин Гегальчий Олександр Вікторович та ужгородець Маровді Василь Васильович (прихильники русинського руху), а також берегівчани Золтан Варю (Varju Zoltán), голова Ради Студентського самоврядування Берегівського інституту, та Нандор Кеві (Kövy Nándor), голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, та екс-голова молодіжної організації УМДС (Демократичної спілки угорців України); вони обидва зарекомендували себе, як прихильники угорського сепаратизму.[18]. https://goo.gl/Tdvbqs

Очевидним стає те, що дії радикальних угорських та русинських організації вже давно є взаємоузгодженими, що також чітко простежується в згаданих вище судових справах  (Гецка, Джугана, агітаційних стел  та багатьох інших).

Про «діяльність» окремих угорських організацій міститься чисельна кількість матеріалів в мережі інтернет, до прикладу: «На службі у Путіна. Угорський національний радикалізм на Закарпатті  http://zakarpattya.net.ua/News/152206-Na-sluzhbi-u-Putina.-Uhorskyi-natsionalnyi», «Новый уровень венгерского конфликта: кто стоит за требованиями об отделении Закарпатья https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2017/10/12/7072208/view_print/,  Угорщина має намір легально відібрати Закарпаття. Інфографіка» https://www.volynnews.com/news/policy/uhorshchyna-planuye-lehalno-vidibraty-zakarpattia-infohrafika/, «На Бэйлу Ковача, который имел офис в Закарпатье, наконец завели дело за сотрудничество с российскими спецслужбами http://www.mukachevo.net/ru/news/view/103796», Как венгерские “друзья Путина” будут рвать украинское Закарпатье https://dn.depo.ua/rus/dn/yak-ugorski-druzi-putina-budut-rvati-urayinske-zakarpattya-29102016200000 , «Угорці Закарпатті просять владу України про рівноправність і розвиток їхньої культури»  https://zik.ua/news/2014/03/29/ugortsi_zakarpatti_prosyat_vladu_ukrainy_pro_rivnopravnist_i_rozvytok_ihnoi_kultury_475063,  Угорщина через фонд “Еган Еде” “економічно” підтримуватиме “русинство”  http://zakarpattya.net.ua/News/168178-Uhorshchyna-cherez-fond-Ehan-Ede-ekonomichno-pidtrymuvatyme-rusynstvo   та багато інших … Звичайно навколо цього питання відбувається чисельна кількість маніпуляцій, що часто густо використовуються на шкоду інтересам України.

 Як не дивно, в картах на які опираються політичні русини та угорці, мотивуючи свої вимоги автономії, чітко простежується дивовижних збіг взаємної узгодженості їхніх інтересів (кордони омріяних русинської та угорської автономій дивним чином збігаються), що є очевидно рушійною силою їхньої співпраці

 «Неорусинський проект» http://tyzhden.ua/Publication/3516

13

 «В мережі виклали план створення угорської автономії на Закарпатті» https://zik.ua/news/2017/03/12/v_merezhi_vyklaly_plan_stvorennya_ugorskoi_avtonomii_na_zakarpatti_1058679

17

 Вищезазначене наштовхує на очевидний висновок про те, що в Закарпатській області утворений єдиний сепаратистський табір, в який об’єдналися чисельні радикально налаштовані русинські та угорські організації заради досягнення спільної мети, що явно суперечить інтересам України.

Таке відстоювання інтересів держави прокуратурою в м. Ужгород, відверті прояви фактично безкарного сепаратизму в Закарпатті відбуваються незважаючи на те, що в збереженні територіальної цілісності України та недопущенні виникнення на території Європи (географічний центр якої розміщений на Закарпатті) підконтрольних Росії утворень зацікавлені провідні держави світу, що підкреслюється візитом посла США на Закарпаття http://prozahid.com/content-15226.html не говорячи вже про те, що збереження територіальної цілісності України є однією з головних прерогатив діяльності як Президента так і уряду України.

А тим часом під вимоги автономії Закарпаття ростуть прокурорські статки, прокурорам видаються щедрі позички та купуються позашляховики https://public.nazk.gov.ua/declaration/d175f467-b311-4bbb-be0c-c218a7a6cb7a, вирішуються квартирні питання https://public.nazk.gov.ua/declaration/2ed9a05a-d428-43cd-a86d-ce6f276c075d  …

Далі буде…