Як відомо, в Ужгороді на даний момент введений в дію так званий «мораторій» на продаж та передачу в користування земельних ділянок. То як депутатам вдається кожної сесії роздавати понад 100 одиниць міської землі?

Для подібних афер існує кілька способів. Найулюбленішим з них як у обласних, так і у міських народних обранців є виділення землі «своїм» людям під виглядом надання її учасникам АТО, для яких у тому самому мораторії зробили виключення. В той час, коли даний виняток був покликаний забезпечити наділами землі наших мужніх вояків, депутати більшості і земельна комісія вирішили під дане виключення протягти через сесію всіх осіб, які зробили внесок в депутатський общак, а також представників міліції, прокуратури, СБУ та інших корумпованих представників владної верхівки, які хоч формально і мають статус учасників АТО, реально на буремному Сході побували лише проїздом. Кожне рішення щодо виділення ділянок складається лише на 20% з імен реальних воїнів, яким, крім того, раз-пораз земельна комісія вчиняє відмови. Інші ж щасливчики зазвичай відносяться до поплічників режиму Януковича, екс-регіоналів, корумпованих ментів і далі в тому самому дусі, що Ужгородських депутатів абсолютно не бентежить.

Зокрема, на липневій сесії рішенням № 282 в числі учасників АТО, серед інших працівників «поліції», земельна ділянка була видана Таращенко Віталію Володимировичу. Екс-керівник відділу Управління протидії злочинності у сфері економіки Національної поліції України, який у березні був затриманий працівниками УСБУ в Закарпатській області на хабарі і поміщений до СІЗО. Детальніше про цього персонажа тут.   Слід зазначити, що на даний момент справа щодо вимагання та отримання хабаря  В. Таращенком знаходиться на розгляді в суді, а санкція статті передбачає конфіскацію майна. Тож нащо виділяти майно перевертню під виглядом героя АТО, якщо воно й так має бути повернуто за рішенням суду у власність держави? Питання до земельних рішал міської ради, тим паче в часи, коли реальні АТОшники штурмують земельну комісію мало не щодня і, в більшості випадків, безрезультатно.

 

 

Йдемо далі? Рішенням № 360 від 30.08.2016 року, серед величезної кількості інших цікавих ментовсько-прокурорських прізвищ, ділянка виділяється гр. Кулітка Денису Миколайовичу. Це екс-працівник служби внутрішньої безпеки УМВС України в Закарпатській області, що кришувала всі без винятку врізки в нафто- і продуктопроводи, контрабанду і вирубки лісу в регіоні. Рідний брат Кулітки Миколи Миколайовича, який в часи Януковича очолював обласний УБОЗ і разом з Ледидою і Варцабою утворював тріумвірат, що забезпечував поповнення партійної регіоналівської чорної каси. Брату, доречі, нічого не забули.

Рішенням Ужгородської міської ради №183 від 21.04.2016 року земельну ділянку  площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Загорській виділено так званому  АТО-ку Співаку Олексію Михайловичу, який в часи Януковича очолював міське ДАІ м.Ужгорода та справно вибудував корупційну систему. Він також відзначився носінням георгіївської стрічки та не проходженням атестації в органах поліції.

А у наших депутатських корупціонерів пам’ять, як бачимо, занадто коротка. Більше всього за даних обставин шкода реальних воїнів АТО, що на Сході країни ризикують своїми життями і не дістають того, що було їм обіцяно державою. А тим часом дерибанна більшість міськради вже налічує 29-30 депутатів з 36 можливих.

Борець із ужгородською корупційною нечестю Євгеній Рахімов

Далі буде..