У соціальних мережах вже неодноразово писали про прокурорські чудасії. Пропонуємо ще один кричущий факт на розсуд громадськості та структур, які повинні вжити заходи реагування. 23 грудня в м. Рахів на одній з вулиць по звірячому побили 35-річного місцевого жителя Анатолія.

– Того дня ми з сином Анатолієм знаходилися вдома, – розповідає мама потерпілого Олена. – Ми обидва захворіли грипом і лікувалися вдома.  Толя цілий день був у ліжку, оскільки почував себе погано, лише удень вийшов в аптеку, щоби купити ліки. 23 грудня близько 00.40 на мобільний телефон сина подзвонив хтось невідомий. Під час розмови син повідомив співбесідника, що він хворий, однак його настійливо викликали з будинку. Анатолій повідомив, що вийде на кілька хвилин з дому на вулицю. Коли він пішов, то я заснула. Проснулася о 03.50, але сина вдома не було. Я почала йому дзвонити на мобільний телефон, у цей момент хтось включив розмову, однак нічого не говорив у трубку. Телефонувала ще тричі, а потім відправила смс-повідомлення: «Синку, ти де? Ходи додому».  Відтак ще раз зателефонувала, однак його телефон був поза зоною досяжності.  Це мене насторожило, оскільки син завжди відповідав на мої дзвінки. Навіть коли був зайнятий, то відписував смс-ски. З цього часу я вже не спала, а чекала на Анатолія. О 10.30 ранку мені зателефонувала секретар головного лікаря Рахівської райлікарні Олена Катеринюк і повідомила, що мій син знаходиться в реанімації й мені потрібно туди прийти. Зі своєю родичкою ми прийшли в лікарню, де від лікарів почула, що Толя помер від вогнепальних поранень та тілесних ушкоджень голови. Не розумію, чому з поліції мені ніхто не повідомив про вбивство сина. Не розумію також, як той нелюд, що застрелив мого сина, не знаходиться за ґратами? Тим більше, що він зізнався, що стріляв з пістолета в Анатолія.

Як стало відомо, за цим фактом відкрито кримінальне провадження і трьом підозрюваним, яких затримали правоохоронці, було оголошено про підозру у вчиненні злочину. Експертиза підтвердила, що потерпілий помер від численних тілесних ушкоджень.

Далі, навіть більше. Як стало відомо з достовірних джерел, один з підозрюваних молодиків стріляв у спину Анатолія з… краденого бойового пістолета, який свого часу загадково зник зі Львівського міськвідділу міліції(!). Щоправда, затримане тріо стало стверджувати, що потерпілий нібито хотів підпалити їх авто й вони вирішили його добряче провчити. Та це чи ні, важко сказати. Але чомусь слабо віриться, щоби хворий хлопець з високою температурою йшов палити авто. Звісно, у цю нісенітницю важко віриться. Після цього, здавалося б, не могло бути й питань щодо затримання цього кримінального тріо. Тим більше, всіх трьох осіб минулого року притягали до адміністративної відповідальності минулого року за незаконний перетин державного кордону. Та, замість арешту слідчий суддя Рахівського райсуду чомусь випускає усіх трьох фігурантів під заставу. Двом молодикам призначили по 50 тисяч гривень застави, а їх третьому спільнику, який є старшою людиною – 40 тисяч. І це за тяжкий злочин. За гарні гроші, чи файні очі? Районна прокуратура написала апеляційну скаргу  на ухвалу слідчого судді щодо одного з фігурантів, однак потім дивним чином чомусь її відкликала. Про причини такого прокурорського поступку цього можна лише здогадуватися. Відтак Закарпатський апеляційний суд залишив ухвалу в силі. Як мовиться, без коментарів.